Кожна нація повинна знати історію свого народу, як славні, героїчні сторінки, так і трагічні… Тому не дивно, що уже більше двох десятків років наприкінці листопада ми з жалем, сумом, неприхованим страхом згадуємо жахливі події 1932-1933 років, організовані Московією. Згадуємо десятки тисяч жертв, які могли б написати ще не одну славну сторінку історії українського народу, але не судилося …
Заходи, проведені цього тижня у НВК «СЗШ№2-гімназія», мали одну мету: усі, від малого до великого, повинні пам’ятати про ті страшні події. Разом з отцем Василем Нестером діти провели поминальний молебень, щиро помолившись за усі невинно знищені душі. Наймолодші школярі (учні 1-4 класів) виготовляли маленькі квіточки, так звані «незабутки пам’яті», з яких пізніше склали умовну карту України. Учні середніх і старших класів створили своєрідну поминальну композицію, яка змушує кожного зупинитись, замислитись… І навіть здається, що тут, у центральному вестибюлі школи, ніби немає такого уже звичного шкільного гамору, галасу, бо, справді,сумно, боляче і страшно… Не залишив нікого байдужим і своєрідний реквієм «Не згаси вогонь…», який провели учні 8-В класу зі своїм керівником Сокол О.М.
Отож, нехай горить і не гасне у кожному серці свічечка пам’яті, даючи нам надію на світле, щасливе майбуття!
